Го́рло, -ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Кричать на все горло. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. 3) Входь въ рыболовный сакъ. 4) Cм. жорна. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Ум. Го́рличко.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку.
Ма́те́рно нар. По матери, по матерщинѣ. Лаяти матерно.
Покарбуляти, -ля́ю, -єш, гл. Бросить палку такъ, чтобы она пошла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ (въ игрѣ въ плаз).
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
