Верховинець, -нця, м. Горець.
Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути.
Одноличній, -я, -є. Одинаковый, одного сорта, вида, рода. Однолишня трава на оцій десятині: самий перій.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2) — військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. Панцерні бояре
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.
