Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оксамит

Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3)коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКСАМИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКСАМИТ"
Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Воротило, -ла, с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (Cм.). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у.
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Двадця́тник, -ка, м. Двадцать пасмъ.
Дої́ння, -ня, с. Доеніе. Зміев. у.
Поросплющувати, -щуємо, -єте, гл.очі. Раскрыть глаза (о многихъ).
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське. К. МБ. II. 135.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. О. 1861. XI. Св. 33. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати. О. 1861. XI. Св. 33.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКСАМИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.