Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Поливка, -ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. 2) Супъ. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Ум. поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!»
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога.
2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами.
3) Раскидистый (о деревьяхъ).
4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Хвален, -на, -не. Краткая форма отъ хвалений, хвальний. Велик Господь, велик і хвален во граді Божім на Сіоні. Будеш славен і хвален як: Морозенко.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
