Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олживий

Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЖИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЖИВИЙ"
Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Дирзи́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ Раст. дирзи. Ум. Дирзи́нка. дирзи́нонька.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Порука, -ки, ж. Поручительство. Рк. Левиц.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював. Федьк.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Табун, -на, м. 1) Табунъ. Вас. 197. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить? Грин. III. 589. 2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Греб. 387. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Стор. Оселедці ходять табунами. Шейк. Табун горобців і табун мишей. Грин. II. 244. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець. Гліб.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЖИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.