Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олійник

Олійник, -ка, м. 1) Приготовляющій или продающій растительное масло. 2) Птица иволга. Вх. Пч. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛІЙНИК"
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Дрохви́чка, -ки, ж. Самка драхва.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Леґедува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Довольствоваться. Бідний леґедуєсі (вдовольняєся) стравою, зготовленою або випеченою з кукурудзяної муки. Шух. І. 36.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. Канев. и Каменец. уу. Мил. 61. А в нас є машкара. Левиц. І. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. Мир. ХРВ. 214. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару. Чуб. V. 253.
Наокру́г нар. = наоколо. Галиц.
Омурати, -раю, -єш, гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. ІІ. 242.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433. 2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942. 3)руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Г. Барв. 500.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.