Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оленок

Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Дойчити, -чу, -чиш, гл. Быть кормилицею, кормить грудью. Угор.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Обніжжя, -жя, с. 1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики. Вх. Зн. 42. 2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ, Липов. у.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать. Макс.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.