Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оленок

Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНОК"
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш. Черк. у.
Заго́стрювати, -рюю, -єш, сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Опарканювати, -нюю, -єш, сов. в. опарканити, -ню, -ниш, гл. Обносить, обнести заборомъ. Желех.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Федьк. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою. Стор. МПр. 41.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.