Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися.
Закоси́ти Cм. закошувати.
Кімличка, -ки, ж.
1) Калмычка.
2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Хлиськати, -каю, -єш, гл. Плескать. Як филя, шо по Дніпру в негоду похожає, клекоче, рветься, сивим пилом хлиська.
