Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олень

Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Рудч. Ск. II. 160. Ум. оленець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛЕНЬ"
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Ведмедка, -ки, ж. Ведмедиха. Чужі баранки, Мелашка ведмедка: ведмежі лапи.... (Заговоръ). Мил. М. 40.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. К. ЦН. 217. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі. Мир. ХРВ. 19.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.