Випас, -су, м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі.
Ґуджула́й, -ла́я, ґуджуле́й, -ле́я, м., ґуджула́йка, -ки, ґуджуле́я, -ле́ї, ґуджуле́йка, -ки, ж. Навозный жукъ. Ум. Ґуджу́лька.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? 2) Валежникъ, буреломъ. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Попишатися, -шаюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Не довго ж вона попишалася! так, годочок, або зо два.
Шинок Cм. шинк.
