Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода.
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Відліж, -жі, ж. = відлига.
Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Ум. повієчка. На городі повієчка.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.