Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.
Миґдале́вий, -а, -е. = мигдалевий.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Тримає коні, а волів не хоче. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря.
