Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвалькувати

Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЛЬКУВАТИ"
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса. Литин., Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.