Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвалькувати

Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЛЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЛЬКУВАТИ"
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Джинджури́стий, -а, -е. Кокетливый, франтовской.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина. Вх. Уг. 262.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВАЛЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.