Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаясник

Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Асаву́ла, -ли, м. = Осаву́ла.
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Убути Cм. убувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.