Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обаясник

Обаясник, -ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. Cм. перелесник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАЯСНИК"
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Колісце, -ця́, с. Ум. отъ колесо. 1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Мет. 171. Колесцем, бояре, колесцем! МУЕ. III. 118. 2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки. Шух. І. 162, 256.
Неощадно нар. Не бережливо.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.