Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу.
Схованець, -нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
