Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Знамірнтися Cм. знамірятися.
Наба́жний, -а, -е. Сильно желающій.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. 4) Разрисовывать. Там писанки пишуть, крашанки красять. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). 6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно!
