Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббрехати

Оббрехати Cм. оббріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРЕХАТИ"
Ангеля́нець, -нця, м. = Англі́єць. Закр.
Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы. Желех.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ. Вас. 165.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох! Чуб. V. 589.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога? Сосниц. у.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається. Мир. ХРВ. 132.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись. О. 1862. VI. 98.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.