Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббрехати

Оббрехати Cм. оббріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРЕХАТИ"
Бусьчиха, -хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Виказати Cм. виказувати.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Св. Л. 103. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає. Морд. К. 45.
Привернути, -ся. Cм. привертати, -ся.
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне: Ном. № 5770.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.