Вуйко, -ка, м.
1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко.
2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Догорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю?
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина.
2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Ум. огурне́нький.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями.
