Дід, -да, м. 1) Дѣдъ. То ж мій дід — материн батько. 2) Старикъ. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ ді́дом каждаго старика. 3) Нищій. Захтів у діда випросить хліба. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же башта́нний дід — на бахчѣ. 5) Родъ танца. Дай хліба — поскачу діда. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и лемішка изъ ржаной муки. 9) Діди́. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... день похожий на вечір, а вечір на ніч. по закутках зрана до вечора стоять діди. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище.
Закорті́ти, -ти́ть, гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Закортіло чоловіка зайти у шинок.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Ужеребити, -блю, -биш, гл. Принести жеребенка, родить (о лошади и медвѣдицѣ). Медведиха, ужеребила тулуки.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен.
