Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обв'язати

Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗАТИ"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Струнький, -а́, -е́ Стройный. Станочок струнький. МВ. ІІ. 19.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.