Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обв'язати

Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗАТИ"
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник. Вх. Лем. 404.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Ном. № 4420. Летів півень через ріку, казав: какаріку! Н. п. Cм. кукуріку.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу. Рудч. Ск. І. 54.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Рибалити, -лю, -лиш, гл. = рибалчити. КС. 1583. І. 39. Рибаль собі, а на добич не ходи. КС. 1533. IV. 737.
Умаститися, -щуся, -стишся, гл. Обмаслиться, обмазаться. Це вмастивсь, наче сатана в болоню. Ном. № 7649.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВ'ЯЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.