Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвітряний

Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. ІІ. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРЯНИЙ"
Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить. МВ. І. 26.
Горопа́шний, -а, -е. Горемычный. Желех.
Дуженний, -а, -е. Очень сильный.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю. О. 1862. VI.57.
Розлигатися, -га́юся, -єшся, гл. О волахъ: освободиться отъ налигача.
Роспастися Cм. роспадатися.
Утіснити Cм. утісняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІТРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.