Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвинуватити

Обвинуватити Cм. обвинувачувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВИНУВАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВИНУВАТИТИ"
Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Гонча́рня и ганча́рня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Злущити Cм. злущувати.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.
Письмак, -ка, м. 1) Грамотей. Борз. у. Аж тут обізветься письмак до громади. К. Досв. 77. 2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ. К. Дз. 118.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Потісний 2, -а, -е. Тѣсноватый.
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВИНУВАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.