Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвірчувати

Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІРЧУВАТИ"
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Жарту́шки, -ків, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишці смертушки. Ном. № 2351.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
Потемрява, -ви, ж. Пасмурная погода; густой туманъ. Вх. Зн. 54.  
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.