Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвірчуватися

Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІРЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІРЧУВАТИСЯ"
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе. Левиц. І. Правда, 1868. 437.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІРЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.