Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обв'язуватися

Обв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обв'язатися, -жуся, -жешся, гл. = об'язуватися, об'язатися.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВ'ЯЗУВАТИСЯ"
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Заме́рти Cм. замірати.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВ'ЯЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.