Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Наддніпро́вий, -а, -е. Находящійся, стоящій надъ Днѣпромъ. Не судилось, як хотілось, щоб у своїй хаті, на тій горі наддніпровій життя зазначати.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Прихвальба, -би, ж. Похвала.
Псій, пся, псе = песький. Великого роду, а псього ходу. З нього такий господарь, як з псього хвоста сито. іди до псьої мами! — Убирайся къ чорту!
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма.
Щевій, -в'ю, м. = щавій.
