Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мухариця

Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУХАРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУХАРИЦЯ"
Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Вх. Лем. 440.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУХАРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.