Багрити, -рю, -риш, гл.
1) Окрашивать въ багровый цвѣтъ.
2) Дѣлать косяки въ колесахъ.
Бузувір, -ра, м. = безувір.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба).
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ.
Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Душа з тілом розстрявалася. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.
