Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мутитися

Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТИТИСЯ"
Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Виполоскати Cм. виполіскувати.
Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Зрешілий, -а, -е. Трухлый. Дерево зрешіле. Вх. Лем. 421.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Обколупати Cм. обколупувати.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.