Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мутитися

Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТИТИСЯ"
Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Поросписуватися, -суємося, -єтеся, гл. То-же, что и росписатися, но во множествѣ.
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно. Кв.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.
Черевина, -ни, ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97.  
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Щог. В. 88. Ум. чередничка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.