Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.).
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати.
Повінь, -вені, ж. Разливъ.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. З ними щоденним добром поділяюсь. Стали поділятися. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Грішми вони поділились. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.
