Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мучниця

Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧНИЦЯ"
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ). Ном. № 9256.
Є́мко нар. 1) Хватко. 2) Ловко, проворно, быстро, скоро. 3) є́мко ї́сти. Жадно ѣсть. Желех.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.