Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ.
Козакувати, -ку́ю, -єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Вийшла мовчки з хати. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону.
Околяса, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Cм. околеся, окулясом.
Путня, -ні, ж. Бочка.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий.
2) Покатый. Роскотисте місце.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Ум. судачо́к.
