Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Драм. 321.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Хлопці сиділи, постолики корчили.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице.
3) = корчувати.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ).
Наже́кати, -каю, -єш, гл. Напугать.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Ум. перши́нка.
Позакарлючувати, -чую, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли.
