Бойкиня, -ні, ж. = бойка.
Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Печені голуби не летять до губи. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає.
Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати.
Зе́рно, -на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ум. зеренце, зернечко. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Тобі яблучко, мені зернечко.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. Років коло тридцятка назад.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина.
Хлиснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. А деякі так так хлиснули, що де упали, там заснули. Хлиснути.... з горшка шег юшки. вже двірсько́ї поливки хлиснув! Уже попробовалъ жизни на барскомъ дворѣ.
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.
