Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мутно

Му́тно нар. Мутно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУТНО"
Архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Дото́вплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь. Ном. № 9238.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.