Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'якина

М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Сим. 226. Скале зуби, як собака на м'якині. Звенигор. у. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка. Ном. № 13040.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКИНА"
Бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті. Гол. II. 110.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ. Желех.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Надхну́ти Cм. надихати.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Прострінь, -ня, м. = простень. Вх. Зн. 55.  
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯКИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.