Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мушляти

Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.
Доня́ти Cм. донімати.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький. Гол. II. 438.
Поодр.. Cм. повідр..
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже. Ном. № 14250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУШЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.