Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мушляти

Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Видрукувати, -кую, -єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. Н. П. 374.
Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУШЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.