Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муцик

Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Зго́рда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала. Чуб. V. 243.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218.
Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде. Вол. г.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЦИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.