Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муцик

Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Відрубати Cм. відрубувати.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. Шух. І. 253. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.
Кимнях и ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки. Вх. Зн. 32.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня. Волч. у.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Сапуха, -хи, ж. Сажа. Лохв. у.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Уславити, -ся. Cм. уславляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЦИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.