Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муцик

Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЦИК"
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини. Св. П.
Каланиця, -ці, ж. Яма или ящикъ для разведенія извести. Н. Вол. у.
Лайняр, -ра, м. Навозный жукъ. Geotrupes stercorarius. Вх. Уг. 249.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Підтерти Cм. підтирати.
Припекти Cм. припікати.
Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЦИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.