Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. випікати очі. Переносно: колоть глаза.
Виповчитися, -чуся, -чишся, гл. Исполниться.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Гниличитися, -чуся, -чишся, гл. О грушахъ: немного загниваться.
Кокоруддя, -дя, с. соб. Шишки (сосны и пр.).
Лободи́на, -ни, ж. Стебель лебеды. По городу ходила, лободину зломила. Живе, як сорока на лободині.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою.
Смуганастий, -а, -е. = смугнастий.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.