Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто.
Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва.
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли!
Поперенівечувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перенівечити, но во множествѣ.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз.
