Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

син

Син, -на, м. мн. сини, иногда синове. Сынъ. Сип своїй матері до ніг уклонився. Н. п. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. Чуб. II. 68. божий син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? Шевч. бі́сів, вражий, вразький, чортів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! ЗОЮР. І. 76. Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! ЗОЮР. І. 205. песький, сучий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. Греб. 390. таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. ЗОЮР. І. 154. який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. Кв. злий з сина.... Злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33. Ум. синок, синко, синонько, сино́чок, си́нчичок. Грин. III. 692. Пятий синко ще й Пилипко. Рудч. Ск. І. 28. Один синчичок, як одинчичок. Чуб. III. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИН"
Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Бальовий, -а, -е. Бальный. Левиц. І. 451.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Постиденний, -а, -е. Посрамленный. Нехай постиденний буде Хрисан, а не ми, бо ми стоїмо за правду. Павлогр. у.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum. Вх. Лем. 469.
Цізю и цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.