Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синьота

Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНЬОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНЬОТА"
Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Чморкати, -каю, -єш, гл. = чв'якати 2. Їдеш по багні, а вода чморкає. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНЬОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.