Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

синиця

Синиця, -ці, ж. 1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454. 2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (Cм.). КС. 1898. VII. 43. Ум. сини́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИНИЦЯ"
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. Cм. знемага.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Просіка, -ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.