Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляшуга

Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯШУГА"
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Обродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. Да як вона обродилася, то найшлось троє діток — хлопці. Рудч. Ск. II. 90.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним. Черк. у.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯШУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.