Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Вугнавка, -ки, ж. = гугнявка.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. По бережку ходила, лебідочку ловила. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь.
