Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ).
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Почуваюся на силу. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Я вже почулась.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3.
