Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Еконо́мія, -мії, ж. 1) Экономія. 2) = окономія. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
На́двечір, надвечори́, нар. Подъ вечеръ. Предъ вечеромъ. Надвечір увійшли ми в село і розбрелись пропане улицями. Зостанься з нами, бо вже надвечір. со́нце вже ста́ло надвечори́. Солнце было на закатѣ.
Підкусити Cм. підкушувати.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить.
2) Прибавлять, прибавить. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Причинив собі роботи. Причини вам, Боже, віку.
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян.
