Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сяяння

Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЯННЯ"
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Вощок, -щка, м. Ум. отъ віск.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Зацвірі́нькати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Обвістити Cм. обвіщати.
Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Розсмикувати, -кую, -єш, сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.