Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Древи́на, -ни, ж. = деревина.
Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки.
Навести́ Cм. наводити.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку.
