Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заміття

Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТТЯ"
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. АД. Як би так малось, як не мається, так що б то було! Ном. № 5373. А малась воля, малась сила! Шевч. Як би малась сила! Шевч. 46. День той малось свято. Мкр. Н. 15. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. АД. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! Федьк. 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. МВ. (О. 1862. III. 48). А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. К. ЧР. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Грин. І. 66. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Грин. III. 213. Малося йти в город, та дощ не пустив. Зміев. у. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти. ЗОЮР. І. 206.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. МВ. (О. 1862. III. 76). Прозьба панська рівно з наказом ходить. Ном. № 1209. 2) Водяная болѣзнь у овецъ. Угор.
Пальовиско, -ка, с. = паливо. Вх. Зн. 46.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Н. п. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.