Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцяч

Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦЯЧ"
Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.
Зажни́вний, -а, -е. Относящійся ко времени жатвы. зажнивні пісні. Пѣсни, которыя поютъ во время жатвы.
Зраз, -зу, м. 1) Черенокъ для прививки къ дереву. Желех. 2) Образецъ: колодка (у сапожниковъ). Желех. Вх. Зн. 22.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл.кого. Дурачить, обманывать кого. Вх. Уг. 258.
Плотарь, -ря́, м. Сплавщикъ, плотовщикъ. Вх. Зн. 50.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Укорпнути, -ну, -неш, гл. = уколупнути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.