Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соловей

Соловей, -в'я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку. Мил. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОВЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОВЕЙ"
Викотити, -ся. Cм. викочувати, -ся.
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Зани́зування, -ня, с. Способъ вышиванья, при которомъ нитка продѣвается сквозь полотно постоянно въ одномъ направленіи и узоръ получается съ обѣихъ сторонъ ткани. Вас. 193.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Стор. МПр. 32. К. Бай. 84. Його душа кипіла помстою і ненавистю. Левиц. Пов. 12.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екатер. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екатер. у. (Залюб.). 4) = стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛОВЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.