Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соловей

Соловей, -в'я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку. Мил. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОВЕЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЛОВЕЙ"
Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его. Вас. 163.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Ном. № 4139. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме? Чуб. V. 1101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЛОВЕЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.