Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ.
Укопати, -ся. Cм. укопувати, -ся.
Харпацтво, -ва, с.
1) Бѣдность, нищенство.
2) соб. отъ харпак. Ти з своїм загоном пужни сотниківське харпацтво.
