Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сокіл

Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКІЛ"
Білянка, -ки, ж. 1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!» Ном. № 226. Чуб. І. 59. 2) Раст. Agaricus subdulcis Bull. ЗЮЗО. І. 110. 3) Порода бѣлыхъ сливъ. Вх. Уг. 227.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ. ( Залюбовск.).
Пронидіти, -дію, -єш, гл. Проскучать; просидѣть безъ дѣла. Він ходів зо два там просидів, а мабуть би і більш пронидів, як би його враг не спіткав. Котл. Ен. І. 26.
Улогий, -а, -е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. уло́га гора. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.
Фуярош, -ша, м. Мастеръ, дѣдающій фуярки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОКІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.