Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

совуля

Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОВУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОВУЛЯ"
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать. Ном. № 7731.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Уступний, -а, -е. Вступительный. уступне письмо. Запродажная запись. Харьк.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОВУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.