Ат! меж. для выраженія нетерпѣнія, неудовольствія: ахъ, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
Бавовняний, -а, -е. = Бавняний.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Знегода, -ди, ж. = знегіддя.
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Дати не дай, а лаяти не лай. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно.
Накарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Нарѣзать, насѣчь, сдѣлать насѣчки на чемъ. Накарбував мов пугою по воді. 2) — на ко́му. Записать нарѣзками на комъ-либо долгъ. На тобі... більш накарбовано, ніж у тебе волосся на голові.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
