Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. Тисячі ще других замордували лютими муками. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки.
Погонити, -ню, -ниш, гл. = поганяти. Ані стій, ані погони. Ой у лузі воли в плузі, мій милий погонишь, за поясом батіг носить, за мною голосить.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли.
2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли.
3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Ускромляти, -ляю, -єш, сов. в. ускроми́ти, -млю, -миш, гл. Укрощать, укротить, смирять, смирить. Царя Латина ускромити. Ускроміть своє серце.
